Модуль 10

Фасилітація
Термін «фасилітація» походить  від  англійського  дієслова «facilitate» – «полегшувати,  сприяти,  допомагати,  просувати». У  психолого-педагогічну теорію і практику термін «фасилітація» ввів американський психотерапевт і педагог  К.Роджерс. Феномен фасилітації розглядали  у  своїх  роботах  А.  Адлер,  Л.С.  Виготський,  А.  Маслоу, B.C. Соловйов, В. Франкл, Е. Фромм та інші. 
Під фасилітацією навчання К. Роджерс розуміє тип навчання, при якому педагог-фасилітатор, займаючи партнерську позицію, сприяє розвитку учня і може сам навчитися жити. З одного боку особистість формується завдяки впливу освіти, а з іншого, особистість, яка розвивається,  впливає на освітні структури і сприяє їх вдосконаленню та гнучкості.
В Україні до широкого вжитку термін «фасилітація» увійшов  тільки  в останнє  десятиріччя XXI століття.  Інтерес  українських  науковців  і  педагогічних працівників  до  досліджуваного  феномену  пояснюється  тим,  що  при гуманістичному підході до освіти робиться акцент на здоровому соціальному і особистісному розвитку і надається менше значення результату (С.С.Світашев(2002), В.Кремень (2003), Т. М. Сорочан (2004)).
У  вітчизняних  наукових  працях  з  психології  феномен  фасилітації розглядається П. Лушиним (2003), О.  Кондрашихіною (2004), І.Авдєєвим (2005), М. Казанжи (2006)
Використано матеріал: 
Бочкарьова Н. С. Розвиток гуманістичних ідей Карла Роджерса в сучасній педагогічній думці України

Фасилітація - це організація процесу колективного розв'язання проблем у групі, який керується фасилітатором (ведучим, головуючим). Це одночасно процес та сукупність навичок, які дозволяють ефективно організовувати обговорення складної проблеми без втрат часу та за короткий термін виконати усі заплановані дії із максимальним залученням учасників процесу.
Фасилітатор - фахівець, який не зацікавлений у підсумках обговорення, не представляє інтереси жодної з груп-учасників і не бере участі в обговоренні, але несе відповідальність за якісне виконання завдань.
Фасилітація відрізняється від простого управління тим, що вона не має директивного характеру. Якщо при традиційних формах управління суб'єкт змушує учасників групи виконувати власні інструкції та розпорядження, то у випадку з фасилітацією її суб'єкт має суміщати у собі ознаки керівника, лідера та учасника процесу.
Використано матеріал: 
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії 

Роль фасилітатора:

1. заохочення учнів до ефективного спілкування
2. залучення учнів до дослідження чи практичного застосування вмінь та навичок
3. допомога в дослідженні учнями ресурсів
4. відслідковування процесу навчання учнів

Цілі і техніка фасилітації:
Основи конфліктології - Гірник А.М. Бібліотека українських підручників