Група “Дослідники”

Закон України “Про Збройні Сили України” (Перейти до оригіналу текста) 

Закон України

“Про Збройні Сили України”

Дата набуття чинності:
20 грудня 1991 року

Закон України “Про Збройні Сили України” Законом України від 5 жовтня 2000 року N 2019-III, викладено у новій редакції

Закон України “Про Збройні Сили України”, в подальшому - Закон, визначає функції, склад, правові засади організації, дислокації, керівництва та управління Збройними Силами України.

Законом визначається, що Збройні Сили України - це військове формування, на покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй.

Керівництво Збройними Силами України в межах, передбачених Конституцією України, здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України. Безпосереднє керівництво - Головнокомандувач Збройних Сил України (за посадою Міністр оборони України). Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління. Згідно з нормами Закону, до структури Збройних Сил України віднесено:
- Генеральний штаб Збройних Сил України як основний орган військового управління;
- види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;
- об'єднання, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.

Чисельність Збройних Сил України затверджується Верховною Радою України за поданням Президента України. Особовий склад Збройних Сил України складається з працівників Збройних Сил України та військовослужбовців, які є громадянами України.

Нормами Закону висвітлюються повноваження Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України у сфері управління Збройними Силами України.

У Збройних Силах України мовою службової діяльності, діловодства та документації є державна (українська) мова.

Фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Текстом Закону наведені соціальні і правові гарантії захисту військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України та осіб, звільнених у запас або у відставку, членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях.

Військовослужбовці зупиняють членство у політичних партіях та професійних спілках на період військової служби. Організація військовослужбовцями страйків і участь в їх проведенні не допускаються. Військовослужбовцям надається можливість відправляти, одноособово чи колективно, релігійні культи і ритуальні обряди та вести релігійну діяльність.